Тиждень пожежної безпеки

Із 07 по 11 листопада у закладі проходив Тиждень знань пожежної безпеки "Легко вогник запалити, та не просто загасити". Класні керівники провели години спілкування, уроки безпеки, вікторини. Вдалося організувати конкурс-огляд малюнків "З вогнем не жартуй!". Крім цього було оформлено збірку казок на протипожежну тематику  "Червона квітка".

Відзначення Дня писемності та української мови #радіодиктант

9 листопада учні Нечаївської ЗШ І-ІІІ ступенів зібралися шкільним колективом написати Шістнадцятий радіодиктант національної єдності, мета якого не перевірка грамотності, а єднання українців. Взяли участь у написанні не тільки учні, а й учителі. Акція традиційно відбувається у День української писемності та мови (9 листопада) і має на меті об’єднати усіх небайдужих навколо українського слова. Для того, щоб стати учасником, окрім бажання, необхідно мати аркуш паперу, ручку,  радіоприймач, комп’ютер, планшет або телефон з виходом в Інтернет. Крім цього, відзначаючи День української писемності, учні приєдналися до кропивницького осередку написання радіодиктанту та взяли участь у флешмобі. Свято у школі було відкрите спеціальним випуском новин студії «Нечаївські факти», вшануванням пам’яті Нестора-Літописця,  а також написанням робіт  І етапу Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Районний чемпіонат інтелектуальних ігор "Що? Де? Коли?"

   Шкільна команда юних інтелектуалів "Погуглимо" взяла участь у районному чемпіонаті гри  "Що? Де? Коли?". Гравці проявили себе з кращого боку, показавши гарний результат. Команда цього року має оновлений склад гравців.

Нappy Halloween

14 жовтня - День захисника України

     13 жовтня у Нечаївській школі відбулося свято Мужності та Відваги, приурочене Дню захисника України. Приємно, що проходило воно вже не вперше, не вперше були запрошені і учасники-односельці АТО. Учні привітали їх святковим концертом, на якому звучали патріотичні пісні та слова вдячності солдатам. Крім цього діти вручили гостям вітальні листівки, виготовлені власноруч.

"Привітай солдата"

Виховання патріотизму, любові та поваги до держави, її народу - одна із основних складових сучасного виховання. Тому учні школи беруть постійну участь у різноманітних патріотичних акціях, допомагають учасникам АТО не тільки теплим словом (акція "Лист солдату"), а й ділом. До Дня захисника України діти взяли участь у акції "Привітай солдата". Із гаслом "Вони там за нас, а ми тут для них!" учні випікали домашнє печиво, а також приготували домашні смаколики, які потім передали бійцям Кіровоградського 3 окремого полку спеціального призначення. Мотивацією для дітей є думка про те, що жоден солдат не повинен залишитися без подарунка, тим більше до свята.

Нечаївка 2016 Флешмоб на День учителя

Pink Floyd - Another Brick In The Wall (HQ)

 Перший урок 2016-2017 навчального року "Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності України"

"Джура"

Учасники шкільної команди

Учні школи взяли участь у військово-патріотичній грі "Сокіл" ("Джура"), де зайняли почесне ІV місце.

Літній відпочинок

У школі розпочав активну роботу з 01 червня табір з денним перебуванням "Дружба", а також мовна група знавців французької мови. Табірна зміна триватиме із 01.06-16.06. Детальніша інформація на блозі табору "Дружба".

Посилання до блогу табору 

"Шкільний дзвінок для вас останній"

11 клас

У школі пройшов традиційний захід - свято останнього дзвінка. Були запрошені батьки, жителі села. Сумним це свято стало для випускників, адже вони почули справді останній дзвінок у шкільних стінах.

19 травня 2016 року - День вишиванки. Не забудьмо одягнути!!!

Українська вишиванка - завжди красиво та модно

Збережемо наше майбутнє!

Краса врятує світ

Ф.М. Достоєвський

Українська вишиванка є найкращим та найдорогоціннішим подарунком чи сувеніром вже протягом дуже тривалого часу

Слава нашого національно мистецтва виходить далеко за межі України та інших слов’янських країн. Справжня колоритна барвиста українська сорочка, зроблена з льону й вишита вручну, оздоблена національними орнаментами та виконана різноманітними техніками вишивання, втілює всю родючість української землі та щедрість і гостинність українського народу.
Вишивання сорочок з давніх давен органічно увійшло в життя народу, воно втілює в собі всі його естетичні принципи, ідеали добра та краси, прагнення до довершеного і витонченого.
Усім відомо, що вишивання є національним мистецтвом та ремеслом українців, звичайно, у залежності від регіону існують певні розбіжності у використанні елементів орнаментів, естетичності їх розташування, гами кольорів, а також у використанні певних технік.
Наш народ ставився до вишиванки як до святині. Вони передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії. Символічний образ сорочки-вишиванки часто зустрічається в народних піснях. За традицією, дівчина, готуючи придане, мала власноруч вишити своєму нареченому сорочку.
Вишиванка — це символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, порядності й чесності, любові та святковості; крім того, вишиванка – це ще й оберіг. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові-нареченому, чоловікові чи хлопцеві; дівчині чи заміжній жінці.

Виготовлялися сорочки з лляного чи конопляного полотна домашньої роботи. Було чимало типів традиційних сорочок залежно від форми, використаних матеріалів, а також від семантики кольорів: подільський, галицький, поліський, волинський, наддніпрянський, полтавський, гуцульський, буковинський, лемківський тощо. Цікаво, що символіка вишиванок часто-густо збігається з символікою орнаментів предметів матеріальної трипільської культури. Виявлені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків (датують їх VI ст.) ідентифікуються з візерунками вишиванок XVIII—XX ст. Щоправда, символіка вишивки часто складалася з двох частин: історичної (родової) і прогнозуючої (загадування майбутнього, продовження роду).

Історія вишивки: з глибини століть

Історія народної вишивки в Україні йде коренями в сиву глибину століть. Дані археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва тут існує з незапам'ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений ще одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженні показали ідентичність не тільки з одягом, але і з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст. Арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях про русів згадує, що вони мали вишитий одяг. На жаль, пам'ятки української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть, але навіть цього досить, щоб з'ясувати, що елементи символіки орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, які прикрашали посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської культури.
Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління впокоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв.

Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи : геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань, культів.

Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов`янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення нашіх предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне. На основі стародавніх космологічних символфів у народі створенна своя система назв. Це «баранячі ноги», «кучері», «гребінчики», «кривульки», «сосонка», «перерва» тощо.

В основі рослинного орнаменту лежить культ пок-лоніння природі, рослині. Крім поширеного символу «дерево життя», який зображається стилізовано у формі листя або гілок,у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» - символ добробуту, щасливого одруження, «барвінок» - символ кохання тощо.

На зооморфних вишивках зображуються тотемічні й солярні тварини, а також звірі, що позначають три яруси «дерева життя». Інколи вишивальниці використовують індивідуальні мотиви, які властиві баченню візерунка певної особи. Ними можуть бути заячі та вовчі зуби, волове око, риб`яча луска тощо.

Полтавські вишивки виконуються хрестиком, плутаним хрестиком, подвійним прутиком, зубчиками, мережкою, ланцюжком тощо. Візерунки виконуються окремими швами і поєднанням кількох швів. Вишивають переважно білими нитками, зрідка - червоними та сірими, візерунок обводять чорними або кольоровими смугами.

Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометричний орнамент із стилізованими гронами винограду, цвітом хмелю, ромбами, квадратами. Основні кольори білий, коралово-червоний, трапляється жовтий і голубий. Виконується вишивка хрестиком, знизуванням, гладдю.

Для вишивок Закарпаття характерний мотив «кривуля» у різних техніках виконання. Переважає техніка «заволікання» і вишивання хрестиком, часто використовується вирізування та гаптування. Кольорова гама вишивок широка червоне поєднується з чорним, при цьому виділяється один з кольорів ; поширені як білі, так і багатокольорові орнаменти.

Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам - старовинним оберегам дому, родини. У давнину рушник, вишитий відповідними візерункамисимволами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів : з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали, і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали, образи та накривали хліб на столі. Крім обрядового значення, рушники мали і чисто практичне застосування. Відповідно до функцій,які вони виконували, рушники мали свої назви. Наприклад, для втирання обличчя і рук - утирач, посуду і стола - стирок, для прикрашення образів - покутник, для шлюбних церемоній - весільний, для похорон - поховальний, для пов`язування сватів - плечовий тощо. Рушники були своєрідною освятою по-чатку справи чи її закінчення, так, при зведенні хати рушниками застелялися підвалини, хлібом-сіллю на рушнику освячувався початок жнив, на рушниках опускалась домовина з небіжчиком, рушниками скріплювали купівлю-продаж тощо. Відповідно до призначення рушники розрізнялись за технікою виготовлення та вишивання. Кольори та орнамент рушників характерні регіональним особливостям, за якими розрізняються «подільські», «поліські», «київські», «гуцульські», «галицькі» і «буковинські».


Українська вишивка, рушники на перший погляд не мають ніякого значення в житті сучасної людини, але вони віють на серце кожного з нас чаром рідної стихії і є живущим бальзамом, який сповнює нас споконвічною могутньою силою українського народу.

Вишивка - класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту.

У процесі історичного та культурного розвитку на Україні у кожній місцевості утворились характерні орнаментальні мотиви і композиції, найбільш улюблена і поширена колірна гама, специфічні техніки виконання. Дбайливо передавалися вони з покоління в покоління, майстри відшліфовували кращі досягнення своїх попередників, розвиваючи і вдосконалюючи їх. Вишивкою займалися повсюди. Кожний район, навіть кожне село відзначалися своєрідністю мотивів. У розповсюджених орнаментальних мотивах, їх назвах вражає образна спостережливість, тонке поетичне почуття. Це "барвінок", "хмелик", "курячий брід", "зозулька", "гарбузове листя" та ін. Ось тому вишивка - це не тільки художнє оформлення речей, а й своєрідне світобачення відтворене специфічними художніми засобами.

В українській вишивці органічно співіснують рослинний і геометричний орнаменти. Геометричні мотиви, такі, як ромб, розетки, хрестоподібні фігури, стали основою східнослов'янського узору.

Найпоширенішим є мотив ромба, який набуває різноманітних окреслень. Ускладнюється не тільки внутрішній простір, а й зовнішній контур. Ромб - один з найпопулярніших мотивів вишивки Волині, Поділля, Гуцульщини. У вишивці у відповідності із застосованою технікою він дає різноманітний художній ефект.

У ХІХ ст. підвищення інтересу до рослинної орнаментації сприяють витісненню стародавніх композицій, новому їх переосмисленню. Велике художнє значення мали лінії крою, що їх майстрині не намагалися приховати, а навпаки, виявити за допомогою ажурних швів. Принцип поєднання ажурних швів типовий для всіх районів України, однак колористичне і технічне рішення різне в кожній місцевості.

У Київському і Чернігівському Поліссі поряд з геометричними популярне рослинно-геометричні мотиви в чорно-синій гамі. Улюбленими тут є "рожі", "берізки", "хміль", "барвінок", а також "гусячі лапки", "сливки".

На грані ХІХ-ХХ ст. відбувається кардинальна зміна художньо-образного вирішення народної вишивки. Пояснюється це поширенням техніки хрестика. Цією технікою вишивали в містах та панських маєтках, різноманітні предмети інтер'єрного призначення: панно, скатерки, серветки.

Класичною технікою Поділля є низь чорного і червоного кольорів, які мають стиль "лягання" густими насиченими лініями на полотно. Ця техніка виконується з вивороту, а на лиці, як на негативі має протилежний вигляд щодо розміщення кольорів.

Високим художньо-технічним рівнем виконання вирізняється вишивка багатонаціонального Закарпаття. Вони демонструють, як широту етнокультурних взаємовпливів, так і збереження традицій сивої давнини. Цей регіон відзначається різноманітністю технік виконання і колірної гами, застосуванням бісеру, стелярусу.

Особливу групу утворюють вироби Гуцульщини. Гуцульщина - історично-етнографічний край, що охоплює гірські райони Івано-Франківської та Чернівецької областей, та Рухівський район Закарпатської області.

Кожний район, навіть кожне село має своє художнє обличчя, улюблену колірну гаму. Так, у Яворові були "сливові", "черешневі", "соснові" мотиви, а найулюбленішими узорами залишалися "скриньковий" у вигляді ромбів або зигзагів, утворений прямокутними "скриньками", або ж малюнок "головкатий". Колорит ворівських вишивок червоний, який підсилено жовтим, зеленим та червоним. Поступово гама змінюється у бік багато барвистості, в ній переважають голубі, зелені, сині кольори, а у брусторівській - зелені, чорні.

Місцевою своєрідністю відзначаються вишивки гірського села Космач. Характерною прикметою є те, що вишивка виконується дрібним хрестиком, стібками, що утворюється завдяки гармонійному поєднанню ясних тонів - жовтого, оранжевого, темно-червоного кольорів, з незначним додаванням зеленого та чорного.

ЦІКАВІ ФАКТИ. СИМВОЛІКА ВИШИВАНКИ

* Вишивка хрестиком є найпопулірнішим швом, який застосовують у найрізноманітніших виробах. Наприкінці 19 століття така вишивка поширилася по всій Україні. Елементи орнаменту, які виконувалися хрестиком, найчастіше мали рослинний чи геометричний характер.

* Сорочка (особливо ж чоловіча) - символ кохання й вірності. У давньому замовлянні сказано: «Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був. У деяких народних піснях, як зауважив О.Потебня, образ не пояснюється, але його можна зрозуміти на основі символічних значень.

* У другій половині XIX ст. в європейській фольклористиці широко обговорювали сюжет про графа, який потрапив у полон до невірних, і про його дружину. Біла сорочка, дана дружиною чоловікові, — символ вірності: поки сорочка біла, доти жінка вірна. Випрати сорочку в чумацьких піснях означає полюбити чумака, навіть якщо він одружений. Характерно, що не завжди чумак погоджується на любовні стосунки з випадковими особами жіночої статі (в піснях це переважно дівчата або молода шинкарка-здирниця), не дозволяє їм «прати сорочку», хоч вона й не біла, бо «сьома неділя». Таким чином, чумак зберігає вірність коханій дівчині, до якої має повернутися.
* Вишивка "білим по білому" - це художній прийом, у якому рельєфний узор вишивки створює гру світла, то вбираючи, то відбиваючи його; поєднуються до десяти технік вишивки, а їх різноманітне сполучення дають безліч вишуканих орнаментальних композицій; філігранна краса узорів досягається використанням наскрізних технік вишивки. Вдивляючись у такі узори, відчуваєш все зовсім по іншому - плин часу, мить зупиняється, душа відпочиває й тільки диву дивуєшся, як можна створювати таку тонку роботу...

15 травня - День пам'яті жертв політичних репресій

Вшанування жертв політичних репресій

Традиційно, в День пам'яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам'ятних знаків відбувається також по всій країні, відбуваються жалобні віче і церемонії.

"Шануй батька й неньку"

    Саме у квітуючі дні травня в Україні відзначають День матері та День сім'ї. Не оминули ці прекрасні традиції і учні Нечаївської школи, відзначивши родинне свято "Шануй батька й неньку", яке організувала й провела класний керівник 2 класу Жученко Н. А. На свято були запрошені батьки учнів, бабусі та дідусі, вчителі та учні школи. Діти виготовили вітальні листівки для батьків, подарували весняні квіти. Родинне свято у школі стало невід'ємною традицією, адже міцна родина - запорука міцної держави!

"Маки червоні знову і знову..."

Великодній кошик для солдата

Напередодні свята Воскресіння Христового - Великодня, учні школи  організували й провели акцію "Великодній кошик для солдата". Було зібрано силами учнів, батьків, вчителів та небайдужих жителів села домашні продукти харчування. Учениці 9-11 класів організували випікання домашнього печива, пасок. Виготовлено вітальні листівки до Великодня для солдат. Зібрані смаколики та листівки  передано для бійців Кіровоградського 3 окремого полку.

 Зібрані продукти

Лінійка пам'яті "Чорнобиль не має минулого часу"

 26 квітня учні школи вшанували пам'ятть загиблих внаслідок аварії на ЧАЕС до 30-х роковин з моменту трагедії на лінійці пам'яті "Чорнобиль не має минулого часу".У заході взяли участь учні 1-11 класів.

                       Ведучі лінійки пам'яті

31.03.2016 року відбувся районний семінар ЗДВР з питань безпеки життєдіяльності. Виступ на тему "Інновації у вихованні в учнів свідомого ставлення до збереження власного здоров'я"

На базі Нечаївської школи 14.03.2016 року відбувся районний семінар учителів образотворчого мистецтва "Використання інтерактивних технологій на уроках образотворчого мистецтва за новим Державним стандартом", на якому учасники мали змогу переглянути урок учителя Громко Л. В. "Монограма - літери, що говорять про тебе", майстер-клас "Граттаж - мистецтво незвичайного", а також майстер-клас від ДЮЦ "Малювання на воді"

"Геній Шевченко"- під таким гаслом пройшли години спілкування в рамках Шевченківського тижня. Крім цього був проведений конкурс ілюстрацій до творів Т. Шевченка "Ілюструємо твори Шевченка" серед учнів 6-9 класів

Тиждень сприяння здоровому способу життя. Цікавим та змістовним для учнів 1-11 класів пройшов Тиждень БЖ "Здоров'я мати - вік біди не знати" (08.02-12.02). Учні були залучені до різноманітних видів та форм роботи з даного питання, особливо слід відмітити проект для учнів 7-9 класів "Здоров'я мати - вік біди не знати", а також виступ агітбригати "На здоров'я!"

Новий рік 2016

Дід Мороз та Снігуронька потрудилися на славу;)